Меню
На початку листопада 2024 року набув чинності Закон України № 4033-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією» (далі — Закон № 4033-IX). Внесені зміни, як свідчить практика судів, зокрема й Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС), за цей рік істотно вплинули на підходи до укладення угод про визнання винуватості у справах про корупційні правопорушення та надали можливість правоохоронним органам пропонувати більш вигідні умови для підозрюваних/обвинувачених, що готові співпрацювати з державою, зокрема надавати інформацію про інших учасників злочинної діяльності, допомагати в розкритті масштабних схем корупції та компенсувати завдані державі збитки.
Це, звісно, привело до значного збільшення кількості укладених угод і затверджених на підставі них вироків. І це не дивно, адже угоди про визнання винуватості дають можливість:
Розглянемо статистику, що безпосередньо ілюструє вплив змін законодавства на практику ухвалення вироків на підставі угод про визнання винуватості.
Так, протягом п’яти років роботи ВАКС (із 5 вересня 2019 до 5 вересня 2024 року) судді ухвалили 207 вироків, з яких 80 — це вироки на підставі угод про визнання винуватості, що становить 38,5% від загальної кількості всіх вироків. У середньому ВАКС ухвалював по 16 вироків на рік на підставі угод. Натомість, якщо звернути увагу на перше півріччя 2025 року, то ВАКС ухвалив 52 вироки, з яких 35 було винесено на підставі угод про визнання винуватості, що становить вже 67% від усіх ухвалених за цей період вироків. Тобто кількість ухвалених на підставі угод про визнання винуватості вироків збільшилась на 28,5%. І на наше переконання, це тільки початок, оскільки держава створила сприятливі законодавчі передумови для укладення таких угод. Якщо темпи збережуться, то незабаром (за рік-два) ВАКС може дійти до показника 80–90% вироків, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості, від загальної кількості вироків. Нині фактично в будь-якому корупційному кримінальному провадженні, незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину, може бути укладена угода про визнання винуватості, а головне, узгоджене і, відповідно, призначене покарання, не пов’язане з реальним його відбуттям, згідно з положеннями ст. 75 КК, що є одним із основних мотивів для обвинувачених укладати такі угоди. У результаті законодавчих змін ми побачили вироки за угодами щодо особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, наприклад за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 369 КК. І головне — застосування в цих справах положень ст. 75 КК та призначення покарання з іспитовим строком.
Це не просто цифри. Це свідчить про те, що угоди про визнання винуватості стали важливим інструментом у кримінальному процесі, особливо у справах, що стосуються корупції. Це знижує навантаження на суди, забезпечує оперативність у вирішенні справ і водночас дає змогу державі отримати важливу інформацію для розслідування корупційних злочинів.
Що ж є суспільним інтересом у контексті угод про визнання винуватості, яка їхня роль і які наслідки для затвердження угоди судом має невідповідність умов угоди суспільному інтересу.
Одразу хочу наголосити, що КПК не містить визначення цього поняття та чітких критеріїв, за якими та чи інша угода може вважатися такою, що відповідає або не відповідає інтересам суспільства, що може створювати певні труднощі в практиці, гальмуючи стрімкі процеси укладення угод. І це пов’язано з різним трактуванням і розумінням цього поняття суб’єктами, дотичними до його застосування (стороною обвинувачення, стороною захисту та судом).
Взагалі слід звернути увагу, що інститут угод про визнання винуватості є єдиним, де кримінальний процесуальний закон оперує поняттям суспільного інтересу.
Так, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий чи потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Ст. 470 КПК відносить наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших, більш тяжких, кримінальних правопорушень до обставин, що враховуються прокурором під час укладення угоди про визнання винуватості.
Суд повинен відмовити в затвердженні угоди, якщо її умови не відповідають інтересам суспільства.
Отже, суспільний інтерес (інтереси суспільства) є важливим елементом, який дає суду можливість затвердити угоду про визнання винуватості, та його роль у цьому процесі є однією з ключових.
У зв’язку з цим для розширення можливостей застосування угод про визнання винуватості важливого значення набуває розуміння суспільного інтересу, а також визначення критеріїв відповідності йому укладеної угоди.
Які ж наслідки для затвердження угоди судом має невідповідність її умов інтересам суспільства?
Так, згідно з положеннями ч. 7 ст. 474 КПК суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК та/або закону.
Однією з підстав для відмови в затвердженні угоди є те, що її умови не відповідають інтересам суспільства (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК).
У результаті суд може прийняти ухвалу про відмову в затвердженні угоди, і таке рішення, до речі, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Відтак кримінальне провадження повертається для продовження досудового розслідування, якщо угоду укладали на цій стадії, або продовжується судовий розгляд у загальному порядку, якщо угода була укладена під час такого розгляду.
Отже, вся виконана стороною захисту і стороною обвинувачення робота (хто мав справу з укладенням угод про визнання винуватості, особливо в корупційних кримінальних правопорушеннях, які підсудні ВАКС, той знає, що це не дуже простий процес) може бути знівельована, і ми маємо непоодинокі приклади таких випадків, зокрема й у практиці ВАКС.
Так, наприклад, у справі № 991/3760/21 (ухвала від 22.09.2021) ВАКС відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості та продовжив судовий розгляд кримінального провадження.
Основною підставою для такої відмови було те, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства. На думку суду, під час її укладення прокурор врахував виключно наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні. Відмовляючи в затвердженні угоди, суд зазначив, що обвинувачений протягом досудового слідства вину не визнавав, при цьому досудове розслідування тривало понад 8 місяців, протягом яких були проведені численні слідчі дії, зокрема допитані свідки, призначені та проведені експертизи.
Таким чином, на думку суду, впродовж досудового розслідування державний процесуальний механізм притягнення особи до кримінальної відповідальності був задіяний у повному обсязі та процесуальні витрати, пов’язані, зокрема, із залученням експертів, уже здійснені. Тому скорочення часу на розгляд цього кримінального провадження в суді не може свідчити про швидке судове провадження.
Тож не потрібно затягувати з укладенням угоди про визнання винуватості. Якщо клієнт і захист на стадії досудового розслідування, оцінивши наявні в них докази та майбутні можливі негативні перспективи судового розгляду, з урахуванням практики й інших чинників, бажають укласти угоду, не слід відтягувати. Бо є високий ризик, що буде відмовлено в затвердженні угоди, оскільки що більше ресурсу держава в особі правоохоронних та судових органів витратить на розслідування або судовий розгляд кримінального провадження, то менше шансів на затвердження угоди з формулюванням «не відповідає інтересам суспільства».
Взагалі, якщо проаналізувати ухвалені останнім часом ВАКС вироки на підставі угод про визнання винуватості, то можна встановити критерії, за якими судді ВАКС визначають наявність суспільного інтересу, необхідну для затвердження угоди, й відповідно, дотримуватись їх під час укладення угоди, щоби збільшити ймовірність її затвердження судом.
Так, наприклад, у справі № 991/1691/25 (вирок ВАКС від 04.04.2025) суд зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон України не визначає зміст і критерії категорії «суспільний інтерес». Таким чином, можна зробити висновок, що суспільний інтерес у кожному кримінальному провадженні — гнучке поняття, яке змінюється з часом і залежно від обставин конкретної справи.
Наявність в угоді суспільного інтересу, збалансованого між державними й особистими інтересами, полягає насамперед у досягненні завдань кримінального судочинства, які полягають у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. Щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не зазнала необґрунтованого процесуального примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З вироків ВАКС за угодами щодо корупційних кримінальних правопорушень можна зробити узагальнювальні висновки, що особа, яка розраховує на укладення та затвердження ВАКС угоди про визнання винуватості, має виконати такі дії та взяти на себе такі зобов’язання.
По перше, беззастережно визнати свою вину в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні та відшкодувати завданий збиток або заподіяну шкоду, якщо, звісно, такі збитки або шкода були завдані.
По друге, співпрацювати з прокурором у викритті інших осіб (особи), як правило, співучасника (хоча не обов’язково, це може бути й інша особа) щодо вчинення ним корупційного кримінального правопорушення, яке розслідується або розглядається в суді, шляхом надання під час досудового розслідування та судового провадження правдивих викривальних показань.
І по третє, забезпечити перерахування коштів або організувати доставку та передання товарно-матеріальних цінностей на потреби ЗСУ або інших державних установ.
Якщо перші дві вимоги — законодавчо передбачені обов’язкові передумови для укладення угоди, то матеріальна підтримка ЗСУ й інших державних установ — це практичне надбання, яке, до речі, є вже майже обов’язковим атрибутом вироків ВАКС на підставі угод про визнання винуватості в корупційних кримінальних правопорушеннях. Хоча до 2022 року така практика була відсутня.
Так, наприклад, з усіх ухвалених ВАКС вироків на підставі угод за перше півріччя 2025 року лише в декількох випадках не було зобов’язання обвинувачених здійснювати таке перерахування. Решта брали на себе відповідні зобов’язання щодо перерахування коштів або передання товарно-матеріальних цінностей. І розмір цих асигнувань є різним: від 60 000 гривень (це розмір застави) і до 45 000 000 гривень. Конкретних критеріїв для визначення такого розміру, звісно, КПК не містить, оскільки це добровільна ініціатива особи, яка підвищує її шанс на затвердження угоди, знову ж, з огляду на суспільний інтерес. Можна припустити, що під час узгодження умов угоди враховується майновий стан особи, цінність її викривальних показань, інформованість суспільства про цю справу, так звані резонанс та медійність. Усе це в сукупності й формує пропозицію стосовно суми, яку має перерахувати обвинувачений для того, щоб угода відповідала інтересам суспільства і була затверджена судом.
Важливим аспектом, на якому варто наголосити, є те, що за результатами затверджених суддями ВАКС угод і ухвалених на підставі них вироків у період з 1 листопада 2024 року до 1 травня 2025 року обвинувачені взяли на себе зобов’язання щодо перерахування та надання в натуральній формі в той чи інший спосіб коштів та інших товарно-матеріальних цінностей більш ніж на сотні млн грн на потреби Збройних сил України, Міністерства освіти і науки України, на підтримку закладів освіти України. Цей факт є яскравим прикладом того, як угоди можуть не тільки мати юридичне значення, але й приносити реальні матеріальні вигоди для суспільства, адже ці кошти та цінності сприяють зміцненню національної безпеки й підтримці важливих соціальних ініціатив у важкий для країни час.
До речі, маємо нову практику ВАКС щодо вироків, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості. До цього, як правило обвинувачені брали на себе додаткові зобов’язання перераховувати на підтримку ЗСУ кошти на рахунки того чи іншого фонду, такого як, наприклад, проєкт UNITED 24. Однак у справі № 991/13852/24 (вирок від 18.12.2024) обвинувачений, крім того, що зобов’язався перерахувати на потреби ЗСУ кошти в розмірі 2 350 200 грн, також взяв на себе зобов’язання в разі затвердження судом угоди на підтримку ЗСУ та закладів освіти України особисто чи за допомогою третіх осіб доставити та передати товарно-матеріальні цінності, зокрема транспортабельні блочно-модульні газові котельні, твердопаливні котли на загальну суму 45 000 000 гривень. На нашу думку, це є позитивним сигналом і гарною практикою, яка дає можливість особам, що бажають укласти угоду в корупційних кримінальних правопорушеннях, однак не мають достатніх грошових коштів у вільному обігу, пропонувати надати допомогу державі у вигляді певних матеріальних цінностей або навіть послуг, які будуть оцінені в грошовому еквіваленті, що буде враховано як частина суспільного інтересу і збільшить імовірність, що угода буде затверджена судом.
Цю обставину мають враховувати сторона захисту та обвинувачення під час обговорення умов укладення угод щодо корупційних кримінальних правопорушень.
Тож перерахування коштів та передання товарно-матеріальних цінностей на спеціальні фонди для допомоги державі є ще одним вагомим аргументом на користь того, що угоди про визнання винуватості можуть бути корисними для суспільства. Це підкреслює, що навіть у рамках кримінального процесу можна досягти результатів, які безпосередньо покращують ситуацію в країні, і це має бути враховано як частина суспільного інтересу.
Отже, суспільний інтерес, на думку суддів ВАКС, проявляється в такому:
Так, у справі № 991/1726/25 (вирок від 21.03.2025) суд, обґрунтовуючи наявність суспільного інтересу у швидкому судовому розгляді, зазначив: «Під час судового засідання сторони повідомили про значний обсяг матеріалів кримінального провадження, що потребує дослідження під час повного судового розгляду: понад 33 томи документів, значний обсяг інформації, зафіксованої на відеозаписах проведених слідчих (розшукових) дій і під час відео-, аудіофіксації проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Крім цього, сторонами передбачається допит свідків у кількості 15 осіб. Дослідження цих доказів у разі загального порядку кримінального провадження може бути ускладнене станом здоров’я обвинуваченого, який потребує лікування й відновлення. Суд погоджується, що з огляду на обсяг матеріалів, кількість учасників кримінального провадження та складність досліджуваних обставин судовий процес може тривати довго і не бути ефективним. Водночас затвердження угоди про визнання винуватості дасть змогу уникнути необхідності проведення багатогодинних судових засідань, дослідження великої кількості доказів та допитів свідків, що суттєво зменшить навантаження на судову систему та забезпечить оперативність розгляду справи».
Слід пам’ятати: що менше ресурсів держава витратить на кримінальне провадження, то більшим є шанс, що угода про визнання винуватості буде укладена та реалізована у вигляді затвердження вироку судом;
Оскільки суд на етапі затвердження угоди не має права досліджувати всі докази, то про те, чи є вагомими та цінними показання обвинуваченого у викритті інших осіб, він робить висновок на підставі позиції прокурора, який мав можливість із цими показаннями ознайомитись і проаналізувати їх на предмет цінності для розслідування або розгляду цього чи іншого кримінального провадження.
Виконання обвинуваченим умов угоди дасть можливість викрити більшу кількість кримінальних правопорушень. Крім того, це забезпечить притягнення обвинуваченого й інших осіб до відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення з метою їх виправлення та запобігання новим кримінальним правопорушенням;
Таким чином, хочеться наголосити, що суспільний інтерес відіграє важливу роль і є ключовим критерієм для затвердження судом угоди про визнання винуватості в корупційних кримінальних правопорушеннях і ухвалення вироку на підставі цієї угоди. Його наявність чи відсутність може визначити долю всієї угоди і стати підставою для відмови в її затвердженні та продовження розгляду справи в загальному порядку. Тому сторонам кримінального провадження слід приділити достатньо уваги обґрунтуванню, чому умови укладеної ними угоди відповідають інтересам суспільства, і довести це перед судом.
Також із метою розширення можливостей застосування угод про визнання винуватості та дотримання принципу правової визначеності є потреба законодавчо окреслити поняття суспільного інтересу в контексті таких угод і регламентувати більш чіткі критерії, за якими можна визначити, яка угода буде відповідати інтересам суспільства, а яка — ні.
