Відкрив захід та модерував дискусію щодо WCC-трендів 2025 року Павло Отвіновський, партнер Benchers Law Firm. Модератор наголосив на важливості заходу для всієї юридичної спільноти. За його словами, White-Collar Crime Forum є знаковою подією не лише для адвокатів і юристів, але й для держави загалом, адже тематика білокомірцевої злочинності залишається надзвичайно актуальною.
«Ми повинні оперативно реагувати на всі зміни та виклики, які відбуваються в цій сфері», — підкреслив він.
Павло Отвіновський також подякував Силам оборони України за можливість проводити такі професійні події: «Завдяки мужності та героїзму наших захисників ми маємо змогу збиратися та обговорювати критично важливі правові питання».
У своєму вступному слові він зауважив, що ландшафт білокомірцевої злочинності постійно змінюється та еволюціонує, що потребує адекватної реакції з боку правничої спільноти. «Сьогодні ми аналізуємо, як трансформуються підходи, форми та ризики у сфері white-collar crime. І ми маємо бути готовими до тих викликів, які готує нам майбутнє», — зазначив модератор.
Участь в сесії також взяли:
Продовженням заходу було відкрите інтерв’ю Віктора Городовенка, судді Конституційного Суду України та Ольги Шаповалової, партнерки Benchers Law Firm. У ході інтерв’ю ними обговорювалося питання правових аспектів використання інструментів штучного інтелекту в кримінальних провадженнях щодо WCC.
“Чи існує взагалі юридичне визначення штучного інтелекту, його застосування? І чи є потреба в тому, щоби процес застосування ШІ саме в юридичній площині мав певне нормативне регулювання?” — такими запитаннями пані Шаповалова розпочала інтерв’ю.
Віктор Городовенко у своїй відповіді звернувся до дослідження 2024 року «Перспективи та межі використання штучного інтелекту в кримінальному процесі», яке було проведено Центром Дністрянського й Агенцією Fama за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
«У дослідженні було запропоновано таке визначення:
штучний інтелект — набір наукових методів, теорій і технік, метою яких є машинне відтворення когнітивних здібностей людей», — процитував пан Городовенко.
Він наголосив, що Мінцифри разом із законодавчим органом наразі більше працює не над визначенням поняття, а над врегулюванням застосування ШІ. Акцент робиться на коректності застосування штучного інтелекту.
Віктор Городовенко прокоментував напрацювання Консультативної ради європейських суддів щодо врегулювання використання технологій, зокрема пов’язаних зі штучним інтелектом, для суддівського корпусу. Він нагадав передумови, які спонукали КРЄС звернутися до цієї теми, — пандемія ковіду та війна в Україні: «Виклики нашої країни дали можливість європейським колегам зрозуміти, що в разі застосування допоміжних, або, як їх ще називають, асистивних технологій в судах дуже важливо розуміти ризики, які можуть виникнути. Наприклад, якщо ми говоримо про електронні технології, то обов’язково треба зберігати дані у хмарних сховищах».
Відповідаючи на запитання про потенційну можливість використання ШІ суддями в кримінальному провадженні, Віктор Городовенко зазначив, що КРЄС у своєму висновкові звернула увагу на застосування технологій у провадженнях, пов’язаних із білокомірцевою злочинністю. Мова йде про електронне дослідження та оцінку доказів. Зокрема, така технологія має важливе значення, якщо йдеться про електронні докази. «Автоматизоване управління справами могло би допомогти в судовому встановленні фактів, таким чином це може покращити якість судового рішення, а також зменшити витрати та час, необхідні для ухвалення рішення», — вважають у КРЄС. Доповідач також наголосив, що, на думку дослідників, саме кримінальний процес, як найбільш формалізований, повинен бути флагманом використання нових технологій у правосудді.
Водночас він акцентував увагу на тому, що одним із найважливіших аспектів застосування технологій штучного інтелекту в правосудді є безпека: повинні бути певні червоні лінії, створення певних програмних продуктів, технологій ШІ має бути спеціалізоване, їх слід використовувати таким чином, щоб не зашкодити інтересам правосуддя.
«Використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства», — навів іще одну цитату пан Городовенко (стаття 16 Кодексу суддівської етики в редакції, затвердженій рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року).
Таке визначення, на його думку, створює достатньо широке поле для дискреції, а з іншого боку, містить і широкі обмеження для використання ШІ суддею.
Що стосується використання ШІ іншими учасниками кримінального процесу, пан Городовенко зауважив, що, на думку більшості, на сучасному етапі використання штучного інтелекту більш корисне на стадіях досудового розслідування та контролю за виконанням вироку, безпосередньо в судовому процесі використання ШІ переважно зводиться до допоміжних технологій.
«Для того щоб завжди бути на рівні, треба самовдосконалюватися, в тому числі за допомогою технологій штучного інтелекту», — закликав Віктор Городовенко.
Ольга Шаповалова подякувала за цікаве інтерв’ю своєму співрозмовнику та висловила думку, що тема використання ШІ у судово-юридичній сфері потребує ще більш глибокого її вивчення юристами.
